|
 |
Енциклопедія |
 |
08.02.2010
ВАСІЛЬЄВ Флор
Удмуртський поет (*19 лютого 1934 — †5 липня 1978). Писав удмуртською та великоруською мовою. Перекладач (зокрема, з української). Посідав високі посади в структурах КПСС на території Удмуртії. Один із лідерів національного руху 1970-их. Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
|
Монографії
02.03.2010
Мордовский вариант московского православия
К середине XVIII в. эрзяне и мокшане приняли святое крещение, стали считаться народом православным. Однако по сей день эрзяно-мокшанская община сохраняет некоторые остатки своих прежних, языческих, дохристианских верований и обрядов. Часть из них бытует сама по себе, в первозданном виде, часть же — в синкретической форме, в контаминации с московским православием, причем в таком симбиозе, что вполне обоснованно можно говорить об особом, мордовском варианте православия, пишет в своей диссертации Елена Мокшина.
|
|
|
|
|
11.02.2008
Оксана Забужко: Мова і Влада. Ч. 1
Так, присутність homo sovieticus в українському, молдавському, естонському і домі — чисто механічна. І протестуючи проти української, молдавської, естонської і мови, homo sovieticus інтуїтивно відчуває: "тутешня" мова, адекватна цій природі, цій землі й небесам, притягне його до них, зробить "важким" (обтяженим відповідальністю!), малорухливим, та, Господи, просто розвиднить йому в очу ціле довкілля, досі розмите, як при безфокусній зйомці, "языком межнационального общения"! Він не хоче цього. Він боронить свою бездомність, — уникаючи труду закоріненого життя (як, зрештою, норовить уникнути будь-якого труду взагалі).
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.03.2010
А. Смілінгіс: Нацисти частенько навідувалися у табори Республіки Комі
Колишній в’язень ГУЛАГу, краєзнавець Анатолій Смілінгіс продовжує пошуки поховань загиблих у сталінських концтаборах на території Республіки Комі. Протягом кількох десятиліть він подорожує місцями «лагпунктів». За ці роки ним та його дружиною Людмилою Корольовою виявлені десятки місць масових поховань розстріляних і померлих від хвороб в’язнів. Але найцікавіша знахідка - таборовий аеропорт. Для союзних Сталіну нацистських "спеців". |
|
14.03.2010
 Валентина Лімерова: ставлення до комі мови – гуманітарна катастрофа
Комі вчена, кандидат філологічних наук Валентина Лімерова зробила офіційну заяву на засіданні руху «Комі войтир»: одна з державних мов Республіки Комі перебуває на межі катастрофи. В умовах, коли офіційна влада фактично сприяє витісненню комі мови на маргінеси життя, Лімерова пропонує апелювати безпосередньо до людей - «не танцювати під дудку» тих батьків, які відмовляються від вивчення дітьми комі мови - на користь інших дисциплін середньої школи РФ. Аналітики скептичні: це не змінить ситуацію на краще. |
|
01.03.2010
 Мурманська область: назад, у Лапландію
У Фінляндії перевидана унікальна праця етнографа Самулі Паулахар’ю «На кольських землях» («Kolttain mailta. Kansatieteellisiä kuvauksia Kuolan Lapista»), яка побачила світ ще 1921 року. Вона вважається фундаментальним етнографічним дослідженням про культуру Кольської Саамії – так званої Мурманської області Російської Федерації. Книжка була перевидана «Союзом фінської літератури» - через 88 років від дня її першого видання. Життя і творчість Паулагар’ю досліджує доктор наук Пекка Лааксонен. |
|
01.03.2010
 Антиколоніяльне занурення за 2 млн. євро
Метод «мовного занурення» - це звичайна для Європи форма навчання мови національних меншин у дитячих садках, школах. Наприклад, у Фінляндії вона застосовується на саамських територіях, де дорослі будь-що хочуть передати дітям рідну мову. Тепер метод «мовного занурення» пішов у Республіку Карелія, що в Російській Федерації. Мета схожа – зберегти рідну мову спілкування у колонізованому середовищі. І не просто зберегти, а передати навички вільного мовлення та етнічного комфорту. Річ вельми актуальна не лише для фінів у Карелії, але й українців у Криму чи Донбасі. |
|
28.02.2010
 Інтернет-словник карельської мови
Старі слова і вислови карельської мови, які поширені у Російській Федерації, можна тепер шукати у мережі. В Інтернеті працює відповідний словник, до якого включені базові діялекти карельської мови, що мають літературну норму. Це лівві, люді та північно-карельський діялекти. Велетенську й скрупульозну роботу здійснила фінський фахівець Марья Туурікка. У Фінляндії вбачають у карельському словниковому матеріялі прекрасний ресурс для розвитку фінської літературної мови. |
|
|
Думка |
|
Чи варто рівнятись на фінів?
04.02.2010 / 01:31
Радити українцям рівнятись на фінів це все одно що Сполученим Штатам чи Китаю (які теж межують з росіянами) радити "повчитися у фінів, як зберегти незалежність і стати успішними під боком у Росії". Це Естонія може враховувати фінський історичний досвід, а Україна повинна брати приклад з країн, які можна порівняти з нею за розмірами та значимістю. Україно-російські стосунки можна порівнювати з франко-німецькими, а не зі стосунками США та Багамських островів. Читач "Український тиждень"
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Весна (Київ)
2010.03.18 / 12:07
Поливаю своє дерево.
Шукаю у кроні гілку,
Давно необачно зрізану.
Що ж я про неї знала?
Про тих людей, яких називали ми
Гальмонутими,
Повільними,
Неповороткими,
Морозними,
Із серцем,
Огорнутим в холод снігів.
Про землю їхню,
Куди писали ми в табори...
Поливаю своє дерево,
І діти мені дивуються.
Єдина опора – долоньки маленькі,
Показую їм:
Є місце на цій кроні,
Де два деревцятка, діти,
З'єдналися в гілці одній.
– А де тута гілка?
– У тата і мами!
– А ми тут нічого не бачимо!
– Якщо ви, діти, захочете, вона проросте...
І перший погладив деревце,
І другий до нього притиснувся,
А третій – цілунком стер слід від ножа.
Поливаємо з дітьми дерево –
І пробилася гілка на схід
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
