04.02.2010 Моя позиція у Фінській війні
Усе почалося, щойно нас «визволили» в 1939 році. Визволили нас, по суті, без війни. Принаймні так здавалося мені, п’ятикласникові Дружкопільської школи на Волині. Але вже тоді підозрілим було те, що більшовики весь час когось визволяють. Звісно, я наслухався від старших, які знали, що більшовики «визволяють», а потім вивозять до Сибіру, пише публіцист Євген Сверстюк у статті, присвяченій 70-річчю закінчення Фінсько-Совєцької війни 1939-40 років.
|
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
04.02.2010
Моя позиція у Фінській війні Усе почалося, щойно нас «визволили» в 1939 році. Визволили нас, по суті, без війни. Принаймні так здавалося мені, п’ятикласникові Дружкопільської школи на Волині. Але вже тоді підозрілим було те, що більшовики весь час когось визволяють. Звісно, я наслухався від старших, які знали, що більшовики «визволяють», а потім вивозять до Сибіру, пише публіцист Євген Сверстюк у статті, присвяченій 70-річчю закінчення Фінсько-Совєцької війни 1939-40 років. |
04.02.2010
Сяйво снігів На глуху північ, у ліси, на далекий архіпелаг у Білому морі тягне багатьох. Не тільки задля того, щоб пройтися на лижах по пухкому й товстому снігу, по дзвінкій кризі на тлі рідкісних пейзажів. Тут, на Великому Соловецькому острові, підіймається над водами монастир-фортеця. Це місце, пов’язане з багатьма духовними подвигами і стражданнями, – Соловки. Оригінальну зимову подорож на цей архіпелаг запропонував журнал "Український Тиждень". |
 |
04.02.2010
Приборкання українців Комі: відтепер тільки сало і "Єдіная Россія" Після Помаранчевої революції більшість організацій українців Російської Федерації пережили клінічну смерть. Ні, вони не померли, але "з-під крапельниці" встали дещо іншими, ніж до осені 2004 року. Московська влада, вперше відчувши масштаб загрози реетнізації десятків мільйонів українців, взялася за них "по серйозному". У Республіці Комі, де більше ста тисяч "записних" українців, результат прийшов тільки зараз, на Різдво 2010 року. Потенційні бандерівці і мазепинці хвацько танцювали пародію на гопак, жартували про сало. Справа ледь не дійшла до галушок і вимазування в сметані. Сиктивкарський люд був у захваті. |
 |
02.02.2010
Історія ножа «фінки» Світ побачила ґрунтовна робота, яка давно має попит у колах зброярів. Це перша оригінальна історія "ножа–фінки", добре відомого і в Україні. Щоправда, в роботі небагато говориться про ніж як про зброю. Адже протягом віків "фінка" служила передусім знаряддям праці, за допомогою якої фіни поралися коло повсякденних справ. Детальніше про це дослідження автор книги - Ансі Русовуорі. Його інтерв'ю підготувала державна телерадіокомпанія Фінляндії ЮЛЕ. |
25.01.2010
Арто Паасилінна - улюбленець українських ґотів "Якщо спитати у людей: яких скандинавських письменників вони знають, то, можна битися об заклад, що більше половини відповідей співпадуть. Данія – Ганс Хрістіан Андерсен, Норвегія – Ґенріх Ібсен, Швеція – Астред Ліндгрен, Фінляндія – Туве Янсен". Так бідкається один із знаних публіцистів у середовищі українських ґотів Sergey Sez. І пропонує свіжу альтернативу - Арто Паасилінна, в українському перекладі Юрія Зуба. |
|
 |
Думка |
 |
Чи варто рівнятись на фінів? 04.02.2010 / 01:31
Радити українцям рівнятись на фінів це все одно що Сполученим Штатам чи Китаю (які теж межують з росіянами) радити "повчитися у фінів, як зберегти незалежність і стати успішними під боком у Росії". Це Естонія може враховувати фінський історичний досвід, а Україна повинна брати приклад з країн, які можна порівняти з нею за розмірами та значимістю. Україно-російські стосунки можна порівнювати з франко-німецькими, а не зі стосунками США та Багамських островів. Читач "Український тиждень"
Всі думки
|
 |
Відгуки |
 |
Ugraina (Kyiv) 2009.12.20 / 22:24
To Semen: напишіть на адресу ugraina@online.ua
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|