Про проект
 Уґраїна — це перший фіно-угорський портал для українців.
Складається із стрічки новин, статей, понад 20 енциклопедій - за
кількістю фіно-угорських країн. Сайт виходить з того, що Росія -
фіно-угорська країна. Сайт підтримує етнічних великорусів як
упосліджену фіно-угорську націю. Сайт є рупором ерзянських, вепських,
карельських, мерянських, марійських націоналістів і майданчиком для
формування спільної україно-фіно-угорської політики в світі. Сайт
формує осмислену українську політику на східному напрямку, бореться
проти нездорової фіно- і великорусофобії, кличе Україну до союзу з
православними фіно-угорськими країнами Євразії проти всякої несвободи.
Сайт працює на ерудицію українців та апелює до їх Призначення.
Парадокс,
але в нинішній хохляцькій "Украине", що мімікрує під Росію, самій Росії
місця нема - вона підміняється Україною. Так і весь фіно-угорський світ
- він підмінений якоюсь безкінечною Малоросією в самій Російській
Федерації.
Доторкнись до історії аборигенів Всесвіту — фіно-угрів.
Ульхт шумбра!
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.03.2010
 Душа абсурду
Великоруси вірять, що паскудство життя — це те випробування, яке вони мають пройти, це щось кармінне, а тому природне. Карма — це не індійське, а питомо великоруське філософське поняття. І, йдучи по гвіздках, як індійські йоги, цей народ здобуває себе. «І думаєш серед усієї цієї пишноти: Спасибі, Боже, за науку, спасибі за випробування» (С.8). Зрештою, «у великоруса щодня апокаліпсис. Він до цього звик» (С. 49). Такі цитати приходять на пам'ять Дмитру Дроздовському, який міркував над перекладом книжки Віктора Єрофєєва "Енциклопедія російської (великоруської) душі". Автор перекладу - В. Шкляр. |
|
19.03.2010
 Топеліус. Ще раз українською
"Однією з улюблених «казкових книжок» мого дитинства була «Адальмінина перлина» – збірка казок фінського письменника Захаріуса Топеліуса, переказаних (як з’ясувала вже дорослою) українською мовою зі шведської Ольгою Сенюк. Цю книжку з чудовими малюнками Софії Карасси-Корбут видала «Веселка» ще у далекому 1966 році", - пише Юлія Джугастрянська на сайті Літакцент. І от тепер - нове видання легендарного Топеліуса, у Львові. |
19.03.2010
 Про Фінляндію - по-шведськи, а потім по-українськи
У Львові презентували український переклад книжки “Історія Фінляндії” професора Гельсинського університету Ґенріка Мейнандера, який написав її шведською мовою. Автор прекрасного перекладу - Наталія Іваничук, яка вже брала участь у подібній презентації у Києві. Однак не тільки за це видання наш читач має бути вдячним перекладачці, а й за знайомство з іншими цікавими іменами скандинавської літератури, вказує Львівська газета в інтерв'ю з пані Іваничук. |
|
19.03.2010
 А. Смілінгіс: Нацисти частенько навідувалися у табори Республіки Комі
Колишній в’язень ГУЛАГу, краєзнавець Анатолій Смілінгіс продовжує пошуки поховань загиблих у сталінських концтаборах на території Республіки Комі. Протягом кількох десятиліть він подорожує місцями «лагпунктів». За ці роки ним та його дружиною Людмилою Корольовою виявлені десятки місць масових поховань розстріляних і померлих від хвороб в’язнів. Але найцікавіша знахідка - таборовий аеропорт. Для союзних Сталіну нацистських "спеців". |
|
14.03.2010
 Валентина Лімерова: ставлення до комі мови – гуманітарна катастрофа
Комі вчена, кандидат філологічних наук Валентина Лімерова зробила офіційну заяву на засіданні руху «Комі войтир»: одна з державних мов Республіки Комі перебуває на межі катастрофи. В умовах, коли офіційна влада фактично сприяє витісненню комі мови на маргінеси життя, Лімерова пропонує апелювати безпосередньо до людей - «не танцювати під дудку» тих батьків, які відмовляються від вивчення дітьми комі мови - на користь інших дисциплін середньої школи РФ. Аналітики скептичні: це не змінить ситуацію на краще. |
|
|
Думка |
|
Чи варто рівнятись на фінів?
04.02.2010 / 01:31
Радити українцям рівнятись на фінів це все одно що Сполученим Штатам чи Китаю (які теж межують з росіянами) радити "повчитися у фінів, як зберегти незалежність і стати успішними під боком у Росії". Це Естонія може враховувати фінський історичний досвід, а Україна повинна брати приклад з країн, які можна порівняти з нею за розмірами та значимістю. Україно-російські стосунки можна порівнювати з франко-німецькими, а не зі стосунками США та Багамських островів. Читач "Український тиждень"
Всі думки
|
|
Відгуки |
|
Весна (Київ)
2010.03.18 / 12:07
Поливаю своє дерево.
Шукаю у кроні гілку,
Давно необачно зрізану.
Що ж я про неї знала?
Про тих людей, яких називали ми
Гальмонутими,
Повільними,
Неповороткими,
Морозними,
Із серцем,
Огорнутим в холод снігів.
Про землю їхню,
Куди писали ми в табори...
Поливаю своє дерево,
І діти мені дивуються.
Єдина опора – долоньки маленькі,
Показую їм:
Є місце на цій кроні,
Де два деревцятка, діти,
З'єдналися в гілці одній.
– А де тута гілка?
– У тата і мами!
– А ми тут нічого не бачимо!
– Якщо ви, діти, захочете, вона проросте...
І перший погладив деревце,
І другий до нього притиснувся,
А третій – цілунком стер слід від ножа.
Поливаємо з дітьми дерево –
І пробилася гілка на схід
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
